Не поспішайте підписувати договір

http://pryroda.in.ua/stepan/novorichna-karikatura/

Кожен з мешканців нашого двору після новоріч-них свят знай-шов у своїй по-штовій скринь-ці у якості "новорічного привітання під ялинку" лист, датований 24.12.2010, від "Комунального підприємства по утриманню житлового господарства" Шевченківської районної у м. Києві ради, підписаний його директором А. Щербиною. Лист у додатку містить проект договору "Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення".

Чи то під впливом новорічного настрою, чи у стані алкогольного абстинентного синдрому (в народі більш відомий як похмілля) не поспішайте підписувати цей договір.

По-перше, зверніть увагу, що засновником згаданого комунального підприємства є нині неіснуюча (скасована) Шевченківська районна у м. Києві рада.

Але це ще дрібниця у порівнянні з юридичним застереженням, яке полягає у тім, що пеня може стягуватись виключно за наявності письмового договору, яким вона визначена. Більш предметні пояснення можна прочитати у статті Віталія Мойсейчука, що надана нижче.

Українців лякають протизаконною пенею за несплату житлово-комунальних послуг

Українців почали лякати пенею за вчасно несплачені житлово-комунальні послуги. Мовляв так в Законі від 17.12.2010 № 2795-VI написано, який діятиме з 1 січня. Але це маячня, в Цивільному Кодексі України написано дещо краще для споживачів ЖКГ щодо пені, і залякування розбивається об мури ЦК.

Річ в тім, що пеня це договірна умова, тобто якщо у вашому договорі із теплокомуненерго чи ЖЕКом немає встановленого розміру пені, то ви її не повинні сплачувати, незважаючи на думку Верховної Ради України. А нової угоди вже з пенею, яку їхні юристи після прочитання цієї статті, намагатимуться вам підсунути, просто не підписуйте, бо ви, наприклад, не погоджуєтеся з розміром пені.

Річ в тім, що відповідно до частини першої статті 546 ЦК виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. А за частиною третьою статті 549 ЦК пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. В свою чергу частина перша статті 547 ЦК чітко передбачає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Тому, незважаючи на Закон, якщо у вашому договорі про пеню нічого не говориться, можете її не боятися. Тим більше, що договір ви уклали до прийняття Закону...

Віталій Мойсечук
26.12.2010

Стаття 546. Види забезпечення виконання зобов’язання

1. Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
2. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Стаття 547. Форма правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання

1. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.
2. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Стаття 548. Загальні умови забезпечення виконання зобов’язання

1. Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
2. Недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
3. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання не спричиняє недійсність основного зобов’язання.

Параграф 2. Неустойка
Стаття 549. Поняття неустойки

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. 

Стаття 550. Підстави виникнення права на неустойку

1. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.
2. Проценти на неустойку не нараховуються.
3. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов’язання (стаття 617 цього Кодексу). 

Стаття 551. Предмет неустойки

1. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
3. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. 

Стаття 552. Правові наслідки сплати (передання) неустойки 

1. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов’язку в натурі.
2. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Джерело:

http://www.marazm.org.ua/house/7_105.html